Питання трудових відносин

07.02.2022

Негативні наслідки незадекларованої праці в умовах воєнного стану

В умовах повномасштабної війни в Україні одним з головних чинників для перемоги є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення потреб ЗСУ. За умов, коли економіка країни знаходиться у складному становищі, кожен роботодавець має розуміти свою відповідальність перед громадянами та державою у цей важкий для країни час. Захист економічних та соціальних прав працівників, своєчасна сплата податків є дієвим важелем підтримки бюджету України під час воєнного стану.

На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Як у мирний час, так і під час війни, роботодавці, які уникають оформлення трудових відносин, часто намагаються збільшити свої прибутки за рахунок коштів, що належать працівникові, не виплативши йому відповідну заробітну плату.

Види неформальних трудових відносин, які роботодавці часто використовують, різноманітні, до них зокрема належать: робота без оформлення трудового договору, так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого вважають, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти. Сплата офіційної заробітної плати меншої за мінімальну, або на рівні мінімальної, а решту зарплати – у так званому «конверті», невідповідність сум нарахованої та виплаченої заробітної плати, затримка строків її виплати, понаднормова робота, робота без ведення відповідного обліку, робота без відпочинку (у вихідні, без надання відпустки тощо).

З іншого боку, погодившись на одержання зарплати у «конвертах», де відсутність соціальних гарантій компенсується матеріальною винагородою, громадяни України свідомо позбавляють себе соціального захисту. Тільки ось ні роботодавці, ні їх працівники часто не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.

У цілому незадекларована праця призводить до цілої низки негативних наслідків, зокрема: ненадходження податків до місцевих бюджетів, які б направлялись на добробут громади, на реалізацію програм соціально-економічного відновлення та розвитку районів, міст і громад; нестабільності й невпевненості в майбутньому громадян через відсутність належного розміру пенсій та інших соціальних виплат.

Зрештою, незадекларована праця чинить суттєву шкоду, особливо в період війни, коли кожна гривня є вагомим внеском в обороноздатність України та підтримку населення, постраждалого від наслідків збройної агресії рф.

У зв’язку з введенням воєнного стану в Україні було призупинено проведення планових і позапланових перевірок за дотриманням законодавства про працю. З минулого року Держпраці повернули право здійснювати позапланові перевірки, підставою для яких можуть бути, зокрема, звернення працівника або профспілки. Відтак роботодавець, який свідомо ухиляється від оформлення працівників, може бути притягнутий відповідальності.

Згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) за одного неоформленого працівника штраф складає 10 мінімальних заробітних плат. На даний час сума мінімальної заробітної плати в Україні становить 8000 грн., отже штраф складатиме 80 000 грн. за кожного працівника. Якщо ж будуть виявлені факти, що роботодавець вчиняє таке порушення повторно протягом двох років – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що на сьогоднішній день буде складати 240000 грн. Втім, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються. Разом з тим, адміністративні штрафи, які визначені статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишаються і передбачають штраф за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору в розмірі до від 8500 грн. до 17000 грн. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 17000 грн. до 34000 грн.

Тож, звертаємося до роботодавців та найманих працівників бути законослухняними та свідомими громадянами, не застосовувати незадекларовану працю, не погоджуватися на роботу без офіційного оформлення. Радимо краще скористатися діючими державними програмами щодо сприяння працевлаштуванню або започаткування чи розвитку власного бізнесу, детальну інформацію про які можна отримати у Лозівській філії Харківського обласного центру зайнятості.

Пам’ятаємо: офіційне працевлаштування та сплата податків – це не лише вимога законодавства, а і шлях до економічно успішної та сильної держави!

Праця неповнолітніх

У нелегкі часи, які переживає зараз наша країна у зв’язку з російською військовою агресією, багато неповнолітніх українців, бажаючи допомогти своїм родинам і країні, намагаються працевлаштуватися, шукають роботу. Це цілком можливо, адже неповнолітні особи у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Дитяча праця – наймана праця осіб, які не досягли віку трудової дієздатності. У Законі України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III зазначено, що дитиною є особа віком до 18 років. Також статтею 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років.

Враховуючи вимоги статей 51 та 188 КЗпП праця осіб молодше 14 років взагалі не допускається ні за яких умов.

На законодавчому рівні Міжнародна організація праці ухвалила Конвенцію від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» (далі – Конвенція № 182), яка була ратифікованою Законом України від 05.10.2000 N 2022-III і таким чином стала частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 3 Конвенції № 182, «найгірші форми дитячої праці» включають:

a) усі форми рабства або практику, подібну до рабства, як наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова кабала та кріпосна залежність, а також примусова чи обов'язкова праця, включаючи примусове чи обов'язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;

b) використання, вербування або пропонування дитини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;

c) використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності, зокрема, для виробництва та продажу наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних договорах;

d) роботу, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров'ю, безпеці чи моральності дітей.

Процедура прийняття на роботу неповнолітнього загалом не відрізняється від процедури прийняття на роботу інших категорій працівників, але має певні особливості, про які доцільно знати як підліткам, так і роботодавцям. Необхідно пам’ятати, що такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу та до особової справи працівника долучити: 1) копію свідоцтва про народження (замість паспорта);

2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від 14 до 16 років;

3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від 14 до 15 років.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 КЗпП встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі.

За загальним правилом, випробування під час прийняття на роботу осіб, які не досягли вісімнадцяти років, не встановлюється. Проте в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Встановлення випробувального строку не є обов’язком роботодавця, це його право.

Потрібно не забувати, що обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є проходження попереднього медичного огляду (стаття 191 КЗпП та стаття 11 Закону України «Про охорону праці»).

Також для неповнолітніх працівників враховуючи вимоги 51 КЗпП встановлено скорочену тривалість робочого часу, а саме:

16–18 років – до 36 годин на тиждень;
15–16 років – до 24 годин на тиждень;
учні 14–15 років (під час канікул) – до 24 годин на тиждень

Якщо у вас працюють учні протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша:

16–18 років – до 18 годин на тиждень;
15–16 років – до 12 годин на тиждень;
14–15 років – до 12 годин на тиждень.

При цьому, заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, на теплових і атомних електростанціях, на нафто- і газовидобувних підприємствах та інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Працівники до 18 років також не можуть переміщувати та підіймати речі вагою більше граничних норм (стаття 11 Закону України «Про охорону праці»). Крім того, вантажна робота обмежується за часом – не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо працівник працює 7 годин на день, то вантажна робота не повинна тривати більше 2,3 години.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про відпустки» особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

При цьому, щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. У перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на підприємстві (стаття 195 КЗпП).

Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства, але звільнення з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей (стаття 198 КЗпП).

_________________________________________________________________________

УВАГА! КОНКУРС

З нагоди Дня охорони праці, який відбувся 28 квітня 2024 року, Державна служба України з питань праці, спільно з організаціями роботодавців та профспілок, оголошує про старт онлайн конкурсів, які об’єднує творчість, інновації та створення безпечного середовища.

Умови проведення конкурсів:

«Мистецтво, що рятує життя»

Участь у конкурсі можуть брати всі бажаючі без обмеження за віком, зайнятістю та місцем проживання.

До участі у конкурсі приймаються будь-які візуальні матеріали та зображення на теми охорони праці, здорового робочого місця, безпечного виконання робіт, зокрема:

Постери чи інформаційні плакати, створені вручну або за допомогою програмного забезпечення;
Художні фото, колажі чи зображення, створені на основі фото;
Малюнки, виконані вручну на будь-якому матеріалі і в будь-якій техніці малювання;
Відеоролики (мультиплікаційні, документальні, художні).

Роботи мають бути створені учасниками особисто і відповідати заявленій темі. Роботи на інші теми до участі не допускаються. Конкурс проходить у різних вікових категоріях.

Для участі у конкурсі учасники особисто реєструються на порталі https://theartofsafety.dsp.gov.ua/ та завантажують свої роботи у форматі jpg, jpeg або png. Одночасно із надсиланням робіт учасниками (за бажанням) може надаватися згода на продаж їх творів (в електронному вигляді) через аукціон з подальшим направленням коштів на потреби Збройних Сил України. У разі, якщо учасник є неповнолітнім, до заявки долучається згода одного з батьків.

Роботи для участі у конкурсі приймаються до 25 червня включно.

Конкурс відбувається в два етапи: обласний та національний. Роботи – переможці 1 етапу розміщуються на порталі для онлайн голосування, яке відкривається 1 липня і триває по 31 серпня включно.

Результати конкурсу оголошуються в період з 1 по 3 вересня шляхом розміщення інформації на вебсайті Держпраці.

Переможці конкурсу будуть нагороджені відзнаками Держпраці. Інформація про переможців конкурсу буде розміщена на інформаційних ресурсах Держпраці, її територіальних органів та партнерів.

«Рейтинг спеціалістів з охорони праці»

Держпраці спільно з Цифровим видавництвом Експертус розпочали спільний проект «Рейтинг спеціалістів з охорони праці»!

На платформі ratingop.expertus.com.ua спеціалісти з охорони праці мають унікальну можливість випробувати себе, а також увійти до десятки найкращих фахівців України.

Мета Рейтингу - підвищити професійну кваліфікацію працівників служб охорони праці підприємств, установ і організацій.

Участь у конкурсі можуть взяти всі бажаючі фахівці з охорони праці, які безпосередньо реалізують функції щодо створення безпечних і здорових умов праці.

Конкурс складається з тесту, де учасники відповідають на питання з охорони праці. Тест охоплює широке коло питань в аспектах, які пов’язані з безпекою працівника, зокрема можуть трапитися вузькі галузеві запитання. При цьому учасники мають необмежену кількість спроб, щоб набрати максимум балів і дізнатися щось нове. Рейтинг учасників формується відповідно до кількості правильних відповідей, і чим більше правильних відповідей ви надаєте, тим вище ваше місце в рейтингу.

Рейтинг призначений для практиків, тож у ТОП-10 не потраплятимуть представники фахових періодичних видань, а також особи, які консультують із питань охорони праці на платній основі.

Переможці отримають заохочення та визнання у нашій професійній спільноті, а їх роботодавці будуть відзначені Держпраці.

“Ефективні програми психосоціальної підтримки на роботі та їх реалізація”

Участь у конкурсі беруть юридичні та фізичні особи – підприємці всіх видів діяльності та форм власності з території всієї України, які дбають про ментальне здоров’я своїх працівників та запровадили або запроваджують психосоціальну підтримку працівників на робочому місці.

Для участі у конкурсі уповноважений представник роботодавця має зареєструватися на порталі - https://theartofsafety.dsp.gov.ua/ та завантажити презентаційні матеріали: презентацію у форматі pdf та/або відеоролик у форматі mp4.

Реєстрація та завантаження матеріалів здійснюється з 28 квітня по 25 червня. Переможці отримають заслужене визнання від громадськості, а також можливість отримати відзнаку Держпраці.

“Інновації та цифрові рішення для безпеки на роботі”

Участь у конкурсі можуть брати юридичні та фізичні особи – підприємці усіх видів діяльності та форм власності, які використовують найману працю, та запровадили інноваційні та цифрові рішення для забезпечення безпеки на роботі в системі управління охорони праці на підприємстві.

Для участі у конкурсі уповноважений представник роботодавця має зареєструватися зареєструватися на порталі - https://theartofsafety.dsp.gov.ua/ та завантажити презентаційні матеріали: презентацію у форматі pdf та/або відеоролик у форматі mp4.

Реєстрація та завантаження матеріалів здійснюється з 28 квітня по 25 червня.

Не втрачайте шанс стати частиною змін та внести свій вклад у безпечніше та здоровіше майбутнє робочих місць.

____________________________________________________________________________

28 квітня – Всесвітній день охорони праці в Україні

За рішенням Міжнародної організації праці 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці. Вперше під такою назвою його відзначали у 2003 році.

День охорони праці в Україні відзначають з 2006 року відповідно до Указу Президента України в ту саму дату, коли і міжнародний день – 28 квітня. У нашій державі цей день засновано з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням.

Кожного року Міжнародна організація праці визначає девіз до Всесвітнього дня охорони праці. Всесвітній день охорони праці в 2024 році має новий девіз: «Вплив зміни клімату на безпеку та гігієну праці». Забезпечення безпечної та здорової праці в умовах зміни клімату - важливе завдання, яке потребує спільних зусиль, адже зміна погодних умов безпосередньо впливає на сферу праці, особливо на безпеку та здоров’я працівників.

Але зміна клімату, спричинена також і людиною, є одним із основних факторів, що трансформують світ праці. Видобуток корисних копалин, створення сміттєзвалищ, розвиток автотранспорту, нераціональне сільське господарство не тільки безпосередньо впливає на здоров’я робітників і більшої частини населення, а й призводять до глобальної зміни клімату. Війна також завдала значної шкоди довкіллю та негативно вплинула на клімат України, спричинивши викиди в атмосферу значної кількості вуглекислого газу й інших парникових газів.

Зміни погодних умов значно впливають на умови праці, збільшуючи професійні ризики для працівників. Тепловий стрес, забруднення повітря, екстремальні погодні явища, ультрафіолетове випромінювання, підвищений вплив хімічних речовин та інші несприятливі погодні явища стають частішими, підвищуючи ризик професійних захворювань та аварій.

Попри всі ці негативні фактори впливу зміни клімату, на підприємствах, в установах та організаціях Лозівської міської територіальної громади в 2023 році не було зафіксовано випадків професійного захворювання. Разом з тим, у 2023 році на підприємствах Лозівської міської територіальної громади було взято на облік 3 нещасні випадки, пов'язані з виробництвом. Основні причини нещасних випадків, що сталися на виробництві в 2023 році, як і в попередні роки, мають організаційний характер, в тому числі: невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

День охорони праці звертає додаткову увагу на те, що забезпечення безпечної та здорової праці – це важливе завдання, яке потребує спільних зусиль, варто дотримуватися всіх правил на робочому місці, проходити відповідні інструктажі.

Стан виробничого та невиробничого травматизму в Лозівській міській територіальній громаді у 2023 році

Згідно з Конституцією України до основних прав людини належить її право на життя і здоров’я. Один з напрямків, за якими держава здійснює контроль і забезпечення цих прав − це охорона праці.

Політика держави у сфері охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я людини як на виробництві так і в побуті, а також проведення відповідних заходів профілактики травматизму.

Питання створення безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму та профзахворювань були і є важливими та актуальними на будь-якому підприємстві, установі, організації. Гострота їх обумовлюється тим, що за кожним випадком виробничого травматизму та профзахворювання стоїть здоров’я, а іноді життя людини.

За 12 місяців 2023 року підприємствами, установами та організаціями Лозівської міської територіальної громади було взято на облік 3 нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, у результаті яких було травмовано три особи, у тому числі одна жінка.

Групових нещасних випадків та нещасних випадків зі смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом, а також випадків хронічного професійного захворювання протягом 2023 року не було.

Відповідно до проведеного аналізу основними причинами виробничого травматизму в 2023 році є: організаційні (невиконання інструкцій з охорони праці) та психофізіологічні (травмування внаслідок протиправних дій інших осіб).

По кожному нещасному випадку на виробництві комісіями з розслідування розроблено заходи, спрямовані на проведення профілактичної роботи щодо недопущення в подальшому подібних випадків.

Основними завданнями профілактики травматизму є: навчання з охорони праці та пропаганда безпечних умов праці; інформування працівників про їхні права й обов'язки в галузі охорони праці; поширення позитивного досвіду щодо створення здорових і безпечних умов праці на конкретних робочих місцях; забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та контроль за порядком їх використання, розроблення заходів щодо покращення умов праці.

Але людина може травмуватися не тільки на виробництві, а й у побуті. Такі травми називаються невиробничими.

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов’язані з виконанням трудових обов’язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо , які призвели до ушкодження здоров’я або смерті потерпілих.

Нажаль, жителі Лозівської міської територіальної громади отримують також травми невиробничого характеру. Так, за 2023 рік було травмовано всього 5156 жителів громади з причин, не пов’язаних з виробництвом, із їх загальної кількості 1089 випадків або 21 % – з дітьми віком до 14 років.

Згідно з даними звітів лікувально-профілактичних закладів Лозівської громади за 12 місяців 2023 проведено аналіз стану та причин травматизму, який свідчить про те, що найчастіше нещасні випадки супроводжуються падінням – 3084 випадків або 60 % від загальної кількості.

Також у 2023 році були звернення до лікувально-профілактичних закладів жителів громади з травмами, викликаними такими подіями:

- напад з метою нанесення ушкодження – 100 осіб;

- нещасні випадки, спричинені жаром та гарячими речовинами (предметами) – 41 особа;

- транспортні нещасні випадки – 36 осіб ;

- нещасні випадки спричинені дією диму, вогню та полум’ям – 10 осіб ;

- нещасні випадки, спричинені електричним струмом, випромінюванням або тиском – 2 особи.

Внаслідок ряду своїх особливостей побутовий травматизм значно меншою мірою, ніж травматизм на виробництві, піддається організованим заходам профілактики. Щоб уникнути небезпечних ситуацій і травм, необхідно, насамперед виконувати такі загальні вимоги безпеки:

- суворо дотримуватися правил безпеки незалежно від місця перебування (удома, на вулиці, на роботі);

- уникати небезпечних місць, обирати найбезпечніший маршрут свого руху;

- не перебувати на виробничих об’єктах, будівельних майданчиках без дозволу, супроводу служби технічного нагляду та в аварійних приміщеннях;

- бути обережним у місцях можливих обвалів та падіння предметів з висоти.

Користуючись нагодою, просимо мешканців громади більш уважно і відповідально ставитися до власної безпеки та безпеки людей, які вас оточують, а роботодавців - забезпечувати безпечні умови праці на виробництві.