Невимовний біль! Пішов із життя Олександр Цяцька

Лозівська громада знову схиляє голову у глибокій скорботі. Словами неможливо передати той розпач і тяжкість, які зараз наповнюють серце кожного з нас.

Лікарі до останнього подиху самовіддано боролися за життя хлопчика. Опіки близько 60% тіла, з яких 20% були критично глибокими, виявилися надто важкими для дитячого серця. Маленький янгол відійшов у вічність…

Ця страшна трагедія увірвалася в родину під час жорстокого російського удару по селу Катеринівка 21 вересня. Ворожа атака не лише забрала рідну домівку, а й одразу обірвала життя мами Олександра — Ірини Цяцьки. Жінка була відомою в громаді майстринею, талановитою людиною і щирою волонтеркою, яка всім серцем любила Україну та постійно допомагала захисникам.

Сашко був надзвичайно світлою, доброю і щирою дитиною — гідним сином своєї матері. Підступний і безжальний ворог знову забрав у нас найкращих — людей, які безмежно любили рідну землю, віддавали їй усю душу й тепло. Тепер мама та її маленький синочок знову разом, але вже на небесах.

Від імені всієї громади та від себе особисто висловлюю найщиріші, найглибші співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Сашка та Ірину. Ми сумуємо разом із вами та розділяємо цей непоправний тягар втрати.

Царство Небесне та вічний спокій маленькому янголятку Олександру і його мамі Ірині.

Світла пам’ять!